Выборка по метке: "Современная проза". Страница 94

В книгу вошел самый значительный роман выдающегося американского писателя Трумена Капоте «Хладнокровное убийство» (1966), основанный на истории реального преступления, совершенного в 1959 г. в Канзасе, и раскрывающий природу насилия как сложного социального и психологического феномена. Книга Капоте, мгновенно ставшая бестселлером, породила особый жанр «романа-репортажа» и проторила путь прозе Нормана Мейлера и Тома Вулфа. Взвешенность и непредубежденность авторской позиции, блестящая выверенность стиля, полифоничность изображения сделали роман Капоте образцом документально-художественной литературы. В настоящее издание также включено тематически связанное с романом эссе «Призраки в солнечном свете».

Трумэн Капоте – американский классик, мастер поэтической прозы. Автор романов и повестей «Иные голоса – иные комнаты», «Голоса травы», «Обыкновенное убийство» и других. Главная тема его произведений – одиночество светлой души в мире практицизма и наживы.

Хроника семьи Банниковых из подмосковного Зеленогорска глазами ее младшего представителя Кирилла, начиная с отроческого 15-летнего возраста и заканчивая зрелостью. В повести, как и в жизни, тесно переплетаются юмор и грусть, радости и печали, встречи и расставания – какие бы времена не наступили. «Чикагский блюз» бесконечен, как самая длинная река, как сама жизнь...

Ірена Карпа (справжнє ім`я невідоме). 23 роки, проживе ще невідомо скільки через свій вельми певний спосіб життя. «Дупа і уродка (…), прибацана тьолка…» — любить цитувати журналісти антоцію до першої Іреніної книги «Знес Паленого». Насправді все ще гірше: Ірена добра, розумна, виважена, гарна…

«Сиджу вечорами, плету макраме…» — зізнається вона в одному інтерв`ю.

Це неправда, що вона любить картинги, — вона пече яблучні пляцки. Неправда, що пірнає в Тихому океані з аквалангом, — вона читає дамські романи.

Ірена НЕ подорожує автостопом, НЕ фотографує заборонених яків в Гімалаях на Індо-Китайському кордоні, НЕ пише блюзнірських текстів для альбомів типу «Курва Кам Бек!» гурту типу «Фактично Самі», НЕ міняє життєвих поглядів і місць проживання, НЕ пише дисертацій з літератури, НЕ вживає жодних наркотиків, НЕ малює автопортретів, де зображений самий лише голий торс, НЕ поводиться нечемно, НЕ заключає мільйонних контрактів.

Ірена просто НЕ каже правди.

Відверта історія розкутого життя молодої кінорежисерки Тріші Торнберг, яка знімає провокативне кіно. У вільний час Тріша розважається в колі друзів, і розваги їхні з погляду пересічного громадянина досить нестандартні, навіть скандальні, її черговий фільм забороняє цензура, однак відбуваються підпільні покази, і картина Тріші здобуває премію престижного Венеційського кінофестивалю. Під час вручення кінопремії на неї чинить замах маніяк. Із жахом Тріша розуміє, що це – один з її колишніх коханців...

Париж — Франкфурт — Джокджакарта — Джакарта — Банг-кок-Джакарта — Джокджакарта — Київ — Яремча — Київ — Джакарта — Плі Айр — Убуд — Джокджакарта — Берлін — Мюнхен — Київ — Делі — Агра — Катманду — Тхімпху — Київ — Яремча — Лімасол — Київ — Ярославль — Київ — Прага Такий шлях зробив цей роман, перш ніж стати книжкою «Фройд би плакав». Кемпінги і дорогі отелі, помешкання українських заробітчан і західних дипломатів, шведський коханець зі шляхетною місією покращити світ і російський коханець з купою проблем, світ шоу-бізнесу і буддійські храми, а ще — багато-багато коротких притч і анекдотів, сумних і не дуже історій. Все це з відвертістю, якої ще не знала українська література. Ця книжка може приголомшити, але не відпустить до останньої сторінки, залишаючи відчуття довгої і виснажливої подорожі, після якої стаєш іншою людиною.

Книжка з доданим у дужках написом «Супермаркет Самотності» геть недавно вилізла у світ. Книжка має за авторку епатажну Ірену Карпу. Книжку за одне її ім’я може дуже швидко пошторити цензура, котрої в нас типу «немає».

Що там усередині? Записи, майже репортажні... Листи — свої й до себе, переважно електронні, розгорнуті й згорнуті... Есемеси... Жмуток усякого поп-мотлоху. писаного паралельно з романом для якихось інших потреб (фінансових?)... Журнальні дописи, анекдоти, каламбури, приколи (пардон, пришпили), лав сторіз. симпл сторіз. просто сторіз, смішні і не зовсім історії, недоісторії. випадково надибані у себе на гард-диску. а також сновидіння. Фільми, кліпи, цитати, натирені в Інтернеті з понтом довідкові статті, віршики, казочки. Ребра, цицьки, дупа, ручки-ніжки і всяка тому подібна інтертекстуальність...

От вам, до речі, ще один варіант роману-житла.

"Собаки Иерусалима" повествуют о виртуальном крестовом походе одного из рыцарей, кавалера Никомеда ди Калатравы со своим оруженосцем Рамондо.